По благословению Высокопреосвященнейшего митрополита
Полтавского и Миргородского Филиппа
 
Мова сайту        Українська        Русский   

Вітальне слово Митрополита Филипа до учасників "Київських Паїсівських читань"

28.11.2017 13:24, Полтава

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

Високопреосвященнішого Филипа,

митрополита Полтавського і Миргородського,

Голови Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства

Української Православної Церкви

 

до організаторів, учасників та гостей

Міжнародній науковій конференції

«КИЇВСЬКІ ПАЇСІВСКІ ЧИТАННЯ»

 

 

 

Ваше Блаженство!

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!

Всечесні отці! Дорогі брати і сестри!

 

Радий вітати всіх Вас, зібравшихся в стінах древньої Києво-Печерської Лаври, щоб ще раз згадати про труди, життя та діяльность видатного святого Православної Церкви, уродженця Полтавської землі - преподобного Паїсія Величковського.

Значення духовної спадщини старця Паїсія в історії нашої Церкви і православної богословської думки воістину унікальне. Воно - живий міст між спадщиною східних святих отців (насамперед містичним богослов'ям і практикою ісихазму) і чернечим відродженням в Південно-Східній Європі в XVIII-XIX століттях, який зберігає своє неминуще значення для всього християнського світу.

Протягом всього свого життя старець Паїсій як в географічному, так і в духовному сенсі знаходився в постійному духовному пошуку. Спочатку він прагне залишити світ і стати ченцем, пізніше мандрує в пошуках гарного духовного керівництва і досконалих форм чернечого життя. Але багаторічні пошуки, на перший погляд, не увінчалися успіхом, він не знайшов в монастирях України, Молдавії та Афону високої досконалості чернецтва.

Однак геніальність Паїсія як людини і святого полягає в тому, що Величковський усвідомлював: він - людина, плани і мрії якого постійно змінюються під дією Божого Промислу. Бажаючи віддатися в послух старцю - сам стає духівником; уникаючи священства - сам стає священиком; обіцяючи в молодості не вступати в великі й багаті монастирі - згуртовує навколо себе тисячі ченців. Якби Величковський з самого початку свого чернечого життя зустрів хорошого духовного керівника і високодуховних подвижників, то, напевно, ми б не знали святого Паїсія таким, яким знаємо його сьогодні.

Якщо говорити про сьогоднішній день, то спадщина преподобного Паїсія актуально в світлі проблеми відродження чернечого життя на пострадянському просторі після десятиліть атеїстичного панування. Хоча значну кількість монастирів зовні відновлено і відбудовано, однак питання повернення в них древніх чернечих традицій стоїть особливо гостро, адже часто не вистачає духовних орієнтирів і досвідчених духівників. На нашу думку, подвиг преподобного старця Паїсія може і навіть повинен стати реальною основою відродження вітчизняного чернецтва.

Сьогоднішню конференцію ми бачимо важливою і значущою подією. Адже сьогодні, коли Українська Православна Церква все більше поглиблюється у власну богословсько-історичну ідентичність, актуальним є проведення як істориками, так і богословами цілого ряду наукових досліджень життя і діяльності великих мужів Української Церкви, до яких можна справедливо віднести великого подвижника-українця XVIII в. - преподобного Паїсія Величковського.

Бажаю організаторам, учасникам і гостям Міжнародної наукової конференції «Київські Паїсівскі читання» щедрих Божих благословень і небесної допомоги преподобного Паїсія Величковського.

І нехай будуть з нами його молитви!

 

З любов'ю у Господі,

+ Филип,

МИТРОПОЛИТ ПОЛТАВСЬКИЙ І МИРГОРОДСЬКИЙ,

Голова Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства

Української Православної Церкви

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930